Предыдущая публикация
Гадаю, все життя на Вас чекав,
Навкруг не помічаючи нікого,
Сонети про кохання Вам складав
На нашій солов'їній рідній мові.
А Ви, десь причаївшись мовчите,
Невже душа настільки зачерствіла?
Давним-давно й забулися про те,
Як ми стрічали зиму посивілу...
Де любий клен чекав нас при дорозі,
Хотілось усамітнитись в тиші,
Долоні мерзлі грів Вам на морозі,
Декламував Єсеніна вірші.
Від щастя нам хотілося кричати,
Переповняли душу почуття,
Я слово дав, на Вас лише чекати,
Якщо потрібно, навіть все життя.
У снах Вас бачу, люба, й шаленію,
На Вас, як на ікону я молюсь,
Всі дні і довгі ночі про Вас мрію,
Та Ви чомусь не вірите мені...
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Комментарии 2