Предыдущая публикация
Щоночі стрічаю я стежку до хати,
У снах пролітають минулі роки,
З дитинства у зрілість картинки крилаті,
Пейзажі подільські малюють картки.
Побути так хочеться в рідній хатині,
Вдихнути повітря з тамтешніх полів,
Напитись водички з відра на цебрині,
Почути величні пісні солов’їв.
Поїхав далеко від отчої хати,
Шукаючи в долі найкраще життя,
Одначе в достатках згубив постулати,
Вернувсь з біполярним іксом каяття.
Не буду судити себе за поступок,
Хай інший заручник оцінить буття,
Розставить плюси й мінуси у здобуток,
Підкаже, як вийти із цього тертя.
Усе ж я не сприйму його допомогу,
Полину додому тепер наяву,
Низенько вклонюся матусі з порогу,
Закутаю неньку в хустину нову.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Нет комментариев