Ну, що ж ти знов дітей вбиваєш, кате?
Чому рука не зціпеніє враз?
Не маю слів, як хочеться назвати
Тебе, навіть, не вистачає фраз.
Скажи бо, нелюде, чи то ти так кайфуєш?
Чи, може, ти в нестямі вже живеш?
Що так людські життя у нас руйнуєш,
Лютуєш і не знаєш уже меж.
В чім вони винні, що вони зробили?
Вони усі - ще зовсім молоді.
Чом їх нещадно так сьогодні вбили
Твої ракети, нелюде, твої?
Ми бачим вже - ти Бога не боїшся.
Ти не людина - найстрашніший звір.
Скажи, як після того тобі спиться,
Коли в нас діти помирають ще малі?
Та Бог віддасть, повір, буде відплата
За всі смерті, за звірства, за жахи.
Знай, прокляла тебе не одна мати.
Одного дня помреш, жахливо, й ти.
Марина Лавришин
Люди святковий кошик збирали.
Грушки і яблука, мед наливали.
Гарну хустину собі одягли,
з тим помолитись до Бога пішли.
Просили сердечно мирного неба,
спокійних ночей, більш нічого не треба!
Просили прощення за свої гріхи.
Чистими були їх щирі думки.
Та враз похитнулися стіни у храмі
Господь відчинив для людей свою браму…
Ворожа ракета забрала життя!
Не розбирає доросле, дитя…
Ісус в небесах умився слізьми.
Святого нема у слуг сатани!
Скільки ще будуть невинні вмирати?!
Хто покарає навік того ката?!
Посипались яблука..Стихла молитва.
Знову нам в свято людей хоронити.
Стільки вже втрат…Рахувати боюсь..
Сьогодні за тебе,Чернігів, молюсь
19.08.2023р
#ТетянаСмірнова#Чернігів #