Материнські сльози
Материнські сльози радості, печалі.
Вони радіють, коли сина зустрічають,
коли доньку заміж віддають.
І рясно вони л"ються від печалі,
коли сина в армію проводжають
і в далеку путь.
А коли,
не дай Боже, погана вісточка,
тоді слізьми все лице заливається.
Хай вони л"ються, хай душу звІльняють
від смутку печалі і покій вселяють
І залишались би тільки одні -
радісні сльози, а не журби.
Спогади
Що шукаєш в цьому
світі,
море радості тепла і безмежний сміх дитячий,
материнську ласку на руках.
Що зігріє тобі душу, який нектар ти вип"єш,
щоб посміхнутись і все забути.
Забути страшені дні голодні,
забути сльози матерів,
що на війну спроводжують синів.
Забути жалібний плач дитини
і стрілянину навкруги, що лякає своїм свистом
і багатьох убитих молодих.
Як пережити ці страхіття лихоліть війни,
що досі вони сняться і ніяк це не забуть мені.
Я не одинокий в цьому світі,
іскалічений війною,
а нас сотні, тисячі, мільйони
душевні рани лікують до сих пір.
Спогади найважче тривожать душу,
лоскочуть нерви, лізуть звідусіль.
І серце кров"ю обливається,
лице с
Печаль войны
В эту сумрачную даль я несу печаль,
печаль прошедших лет войны.
Войны, где рвутся мины, унесших
жизни молодых юнцов не опаленных.
Войны, где кровь течет из ран больных,
измученных, истерзанных,
уже и неживых, но очень любящие жизнь.
Войны, где слезы и страданья,
где горе, море расставания,
разлуки мужа и жены, и слезы матерей,
безвозвратно в небытие, ушедших сыновей.
Сердце огненно пылает
и скорбью душу обжигает,
и неистово кричит: "Я помню, помню,
но буду думать о живых!"
Рідна моя ненька
Рідна моя ненька, рідна моя мати,
іду я додому до рідної хати,
до тих місць, де виріс,
де хлопчиною боссоніж я бігав,
де увібрав все те, що дала мені мати
з материнським молоком,
любов, добро і ласку ніжну,
а ще тугу велику за теплими руками
що в люльці мене колихали,
і за слізьми материнськими,
коли в дорогу мене проводжали.
І подих радості надії,
що супроводжував мене,
і манить кличе і зове з такою
шаленою силою,
що я чим дужщ біжу
туди де рай, дівочий сміх щасливий,
і рідна ненька на землі,
і рідна моя хата,
і я уже не той, щоб я це зміг
назавжди розірвати.