Крик душі
Чомусь не вірять рідні, що у нас війна.
Що не воюємо ми між собою .
Невже настільки Путін залякав,
чи одягнув на вас рожеві окуляри?
В той час як я з дітьми ховалась у підвал,
ви спали у своїх квартирах,
Ви бачили красиві сни,
а я молила Бога про спасіння.
Ні в чому я не звинувачую,
настане час прозріння.
Я хочу лиш,щоб був в країні мир,
Щоб мої діти спали у домівці.
Щоб вогники горіли у хатах
І вільна була Україна.