Війна
Уже грудень на дворі
Сонце давно не пече,
Я живу в Україні
Де війна у нас йде.
Воювать забирають
Молодих і старих,
А додому повертають
І без рук, і без ніг
А багато загинуло
За Україну мою
Небесною сотнею
Я їх зову.
Залишилися вдома
Жінки, діти, батьки
Та оплакують рідних
На могилах сирих.
У снах до батьків
Приходять сини
Пробачення просять,
Що вже не живі.
Що пішли захищати
Україну мою
І погибли за неї
У нерівнім бою
Як сказати дитині
Його батька нема
Помер за Україну
Путіна проклина!
Що послав воювати
Зброю в руки поклав,
Щоб ішов брат на брата
Він платив гонорар.
Господи коли перестане
Ця страшна війна
І в моїй Україні
Знов запанує тишина.
/Осипчук С. А