Кому Україна жити не дає
Хто, сильно так не любить Україну?
Хто скаженіє,що вона цвіте?
Що з неї лине пісня солов’їна
В полях сховалось сонце золоте.
В садах росте червоная калина
Із лугу косарі усміхнені ідуть.
На заході квітує полонина
І вільні люди щасливо живуть
Кому, мозолить очі Україна?
Кому, краса її так жити не дає?
Хто, ніж встромляє цій красуні в спину?
Коли вона хліб з сіллю подає.
Хто розтопирив пальці,та й невзмозі
Шматок собі найкращий відірвати.
Хто топчеться із зброєю в порозі
Ще й хоче себе братом називати.
Не простягайте рук до України!
Бо в неї й справді-серце золоте.
А воля й мужність проросте з зернини
З мечем хто прийде-від меча помре!