Предыдущая публикация
Олег Шарп
🍁 ПРО КИТАЙ
Не написав раніше, бо очікував візитів Шольца та Байдена до Піднебесної. Нічого не обіцяло кардинальних потрясінь у ході цих візитів – вони й не відбулись.
Але давайте все по порядку. Ще давайте приймемо за аксіому, що Пекин – джокер російсько-української війни. Не Москва, не Київ, не Брюссель і навіть не Вашингтон, а саме Пекін. Аксіома не потребує доказів, але спробуємо довести очевидне.
Я далекий від конспірологічної думки, що Москва розпочала війну проти України з подачі Пекіна. Але Пекін спроможний закінчити цю війну за місяць-два. Чи готовий він зробити це? Ні. Чому? Тому, що впевнився у нерішучості Заходу. А Китай, як і Москва, розуміє тільки силу.
Ще десять років тому більшість американських і європейських чиновників з зневагою ставилися до довговічності партнерства, що зароджується між Китаєм і Росією. У західних столицях вважали, що показне зближення цих країн приречене на провал, оскільки зв'язки між двома євразійськими гігантами завжди будуть підриватися зростаючою силовою асиметрією на користь Китаю, недовірою між двома сусідами через низку історичних суперечок, а також культурною дистанцією між двома суспільствами та їх елітами.
Навіть коли Китай та Росія значно зблизилися, офіційні особи у Вашингтоні залишилися зневажливими. «У них шлюб із розрахунку», - заявив держсекретар США Ентоні Блінкен американським сенаторам у березні 2023 року. І все ж цей скептицизм не дозволяє зважати на похмуру реальність: Китай і Росія зараз перебувають у більш міцних відносинах, ніж будь-коли з 1950-х років.
Зміцнення зв'язку між Росією та Китаєм – один із найважливіших геополітичних підсумків війни Путіна проти України.
Від самого початку американці не хотіли псувати стосунки з китайцями і вважали, що їх допомога РФ є мінімальною. Вони закривали очі на мільярди китайських доларів за російську дешеву нафту в обхід санкцій, на спільні заяви РФ і Китаю, і зараз, коли розплющили, то перед ними постала вісь Москва – Пекін. Для розуміння масштабів, то обсяг торгівлі Росії та Китаю у 2021 році був $140 млрд, а в 2023 – $240 млрд, причому ріст за 2023-й склав 26%.
Китай імпортував енергетичні товари на суму 129 млрд доларів - нафту, трубопровідний газ, зріджений природний газ і вугілля, на які припадає 73% російського експорту до Китаю, а також метали, с/г продукцію та деревину. У той же час Китай експортував до Росії товарів на 111 млрд доларів, серед яких переважають промислове обладнання, автомобілі та побутова електроніка.
Через кілька років Пекін матиме більше можливостей диктувати Москві умови економічного, технологічного та регіонального співробітництва. Кремль не сліпий до цієї перспективи, але він не має особливого вибору, поки Путін потребує китайської підтримки для ведення війни в Україні. До того ж, Китай ніколи не розглядав можливість кинути Путіна під поїзд, оскільки Сі боїться потенційної нестабільності в Росії та перспективи встановлення у Кремлі прозахідного режиму.
Коли керівник КНР приїжджав до Сан-Франциско у листопаді минулого року, ще було не пізно. Але американська сторона, замість того, щоб жорстко попередити КНР та запровадити нищівні санкції проти фінансового сектору країни, вирішила домовлятись з китайцями по-хорошому. Втихомирити східного тигра. Тигр облизався та продовжив свою гру.
Вже цього року, напередодні візиту Блінкена до Піднебесної, США прокинулись від летаргічного сну. Зазвичай політкоректний, толерантний, інтелігентний Ентоні Блінкен раптом став сам собою не схожий. Держсекретар висловився у вкрай жорсткій манері, у дусі «Хрещеного батька»: якщо ти не спроможний самостійно вирішувати проблеми, ми вирішимо їх за тебе. Чого він тільки не обіцяв – від санкцій проти китайського імпорту до заборони фінансових операцій із КНР.
Следующая публикация
Нет комментариев