Вже від крові аж стогне земля, А за ІВАНКОМ і небо ридає, Мама все ще чекає дзвінка, А тебе вже між нами немає. Рідна хата і рідний поріг... Заночуєш ти тут вже востаннє. За майбутнє ти наше поліг, Ми вклонились тобі на прощання. Плачуть всі: і дорослі, й малі, Туга й жаль нам серця розриває. Горе нам, горе нашій землі! Війна кращих синів забирає. Ти далеко. Вже десь в висоті. Добрим воїном будеш у Бога. Вічна слава, ІВАНКУ, тобі! Жаль, коротка життєва дорога.