—Думаю , можна — А кому це ти хочеш надіслати валентинку?
— Путіну.
— Путіну?! — перепитав здивований батько. — Але навіщо?
— Ну, — каже доня, — уяви собі: Путін отримує валентинку з освідченням у любові від маленької українки. Він почне думати, що не всі українці такі погані, й любитиме світ трохи більше. А потім, коли він отримає ще кілька валентинок, він зрозуміє, що насправді українці чудові, й тому він нарешті припинить казитися, й публічно визнає свої помилки.
— Маленька моя — сказав глибоко розчулений батько, — це найчарівніше, що я коли-небудь чув…
— Я знаю, татку, — відповіла доня. — І коли він приїде до нас, наші військові цю суку нарешті пристрелять…
P.S. Любов перемагає)
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Комментарии 69
слова: "Я знаю, клятвы говорить не просто, Но если в Ленинград ворвется
враг, мы разорвем последнюю из простынь на бинты, но не на белый
флаг..." Неужели вы думаете, что донбассовцы разорвут простыни на белые флаги?
http://ok.ru/profile/557365988037/statuses/63327459308997
Ах, как хотелось б мне её труды
Всем донести, крича на всю планету:
Всевышний создал нас не для вражды!
Не для раздоров наций и религий,
Не для богатств на поте и крови,
Не дьявольским соблазнам для интриги,
А для любви, ВОИСТИНУ ЛЮБВИ!!
Теперь, когда наш мир стоит у бездны,
Ослепший от погонь за мишурой,
На краешке совсем, где так всем тесно,
Хочу спросить: гордимся ль мы собой?
Что скажем мы Создателю у края?
И прямо ль будем все смотреть в глаза?
Достойны ль мы бродить по кущам рая,
Когда так горько плачут небеса?
Тьмы слуги распоясались в экстазе,
С размахом правит балом Сатана,
Ряды умножив на порядок мразей,
Продавших души, чёрные до дна.
Я - не поэт, во мне душа поэта,
Дарованая Богом для Любви,
Для торжества над Тьмой Добра и Света!
Я воин Твой, Господь! Благослови!
© Copyright: Нина Кечатова, 2015
Свидетельство о публикации №115020205234