Предыдущая публикация
Там в берегах блукали ми з тобою
Та в росах на зорі удвох купались -
Ті весни в нашій юності зостались.
А в плесо між крутими берегами
Відносив час сліди чиїсь кругами
І з щемом берегів крутих торкався -
У тім тумані хтось навік зостався.
Знов цвів бузок над тихою рікою,
Знов зустрічались літо із весною,
Знов пташка вічне щастя обіцяла,
А в росах чиясь молодість блукала.
Як квапить час поспішною ходою...
Несе наш човник в осінь за водою,
А вже й зима до берегів підкралась,
Та у серцях весна навік зосталась...
✍️Надія Козлова .
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 1