Чимало звичаїв і обрядів було пов’язано з весняним святом Юрія (6 травня). У народній свідомості Юрій був покровителем диких звірів і захисником домашньої худоби.

Обряди Провідного тижня в українців характеризуються синкретичним поєднанням як власне християнських, так і давніх язичницьких звичаїв, пов'язаних із вірою в безсмертя душі та культом предків.

Страсній п'ятниці передує утреня під назвою "Страсті". Після відправи українці несуть запалену свічку додому, випалюють нею хрести над дверима, на сволоку. Цього дня постують, не працюють, дозволено лише пекти паски.

У неділю шостого тижня Великого посту християни святкують «Вербну неділю» – день Входу Господнього в Єрусалим. Після освячення у храмах верби, українці, б'ють лозою своїх родичів, домашню худобу, бажаючи їм здоров'я.

Свято Благовіщення було важливим етапом річного циклу українців, адже з цього дня дозволялося проводити землеробські роботи.

Українці-землероби бажали якнайшвидшого пробудження природи. Щоб прогнати холодну зиму, і прикликати весну, вони здійснювали спеціальні магічні дії, обряди та ритуали.

17 березня 1847 року народився Федір Кіндратович Вовк – визначний український етнолог, антрополог, археолог, громадський та культурний діяч.

Що зробив Т.Шевченко для українського стилю? Коли народний одяг став ознакою патріотизму? Про все це читайте у статті Марини Олійник.

Великий (Великодній) Піст та про пісні страви на Пасхальний піст читайте на сайті Етнографія.

Велике значення для українців має Чистий четвер. Це – свято, що відзначається на останньому (Страсному) тижні посту. Воно відображає як християнські, так і давньослов’янські звичаї та вірування.

На Масницю українці щодня протягом тижня частуватися варениками із сиром, млинцями зі сметаною, сирними запіканками тощо. Сходилися рідні, годилося просити один в одного прощення.