СИЛА ЛЮДЕЙ Кіровограда

Зайшовши в радомишльську маршрутку, поспішив зайняти місце біля наших не байдужих радомишлян. Як тільки рушили, то почалась розмова, в першу чергу говорили про Соболевського - брехунця, так охрестили "інформаційний вісник". Думок було багато, наприклад, якби робили якусь роботу, то її було б видно і не потрібен був цей "брехунець". По друге, вразило те, що друкувався він не в Радомишлі, а в Малині. Ну це зрозуміло, ніхто не здасть скільки примірників було насправді і який був відкат. Почув і комплімент в сторону Соболевського, в тім, що він має талант до заробітку грошей, на жаль не в громаду, а собі. Говорили про асфальт, який кладеться своїм і по блату, стелять аж до будинку, навіть на пер

Якось прогулювався центральними вулицями міста, вірніше не вулицями, а направленнями, суцільні ями та гололід. Побачив, як з міської ради вийшла, витираючи сльози, жіночка похилого віку. Зупинився поряд та й слухаю розмову між цією жіночкою та двома чоловіками, які супроводжували її. Як виявилось, жіночка дуже хвора і вже втретє приходить з проханням розшукати депутата, який закріплений по її вулиці, для заповнення акту на субсидію. Значна частина депутатів не проживає в місті, тому посилають виборців до інших депутатів. Цікаво, що посилає до інших депутатів секретар міськоі ради, яка і є депутатом міської ради. До розмови приєднався ще один виборець, і сказав, що його вуличний депутат, як ч

Цього разу повертаючись до Радомишля в маршрутці все було тихо.Це можна зрозуміти, по тому, що наші пихаті наробили такого життя, що кожна болюча тема доводить до сліз. А при температурі маршрутки сльоза долітаючи до полу стає крижинкою, а в маршрутці лід - це травми.Тому я витягнув планшет і став дивитись ,що нового було зроблено в Радомишлі, коли проглядав сторінку на якій дякували за віконце в тренажерний зал кнопкодаву Дзюблику , то ця тема зацікавила не тільки мене, а і сусіда. Він розповів, що зверталися до Дзюблика його підшефний ветеранський колектив з проханням покупки музичного інструменту. На що він і відповів, звертайтесь до моєї партії в Київ, якщо вона дасть добро, то буде вам

Сьогодні повертаючись до Радомишля я слухав як в маршрутці люди з обуренням розповідали про те, як міська влада ховала асфальт під сніг. Дуже приємно було слухати обурення людей, які дійсно вболівають за Радомишль. В голові склалось питання, чому таких людей не обирають на керівні посади? До розмови втрутилась ще одна людина, яка зі знанням цієї тематики, розповіла причину цього безладу. Причини таким діям є те,що договори заключаються з жінкою народного депутата Павла Дзюблика, яка нещодавно стала директором асфальтного заводу, і більша частина асфальту (проплачена з бюджетів) не надходить до кінцевого споживача. Підписуюються фіктивні папери, акти, прийомки, а гроші ділять між собою власни

Приїхавши в Радомишль навіть не здивувався таким дорогам. Що можна було чекати від гауляйтера- регіонала та його більшості. Приймають лише ті рішення, з яких можна отримати найбільшу особисту вигоду. Пам'ятаємо рішення про відлов собак на яке було виділено колосальні кошти. Але далі як на дві клітки справи не пішли. Пам'ятаємо ті асфальтовані золоті перехрестя - в народі" могила" Радомишля. На зупинках вкрадено стільки, що можна було почати будувати метро. А зарплати - це зовсім не людська жадібність.

Нещодавно довелось погомоніти з гауляйтером радомишля. Дуже довго він переливав з пустого в порожній. Я вислухав, і вуха почали обвісати. Коли він замовк, я задав лише одне питання, звідки такі статки в бідного вчителя? Майно: декілька будинків, декілька машин, квартира, земельні ділянки, рахунок, який поповнюється майже кожного дня. І я отримав підготовлену відповідь на це питання, що він інколи судить футбольні ігри з фут. залу і отримує великі за це гонорари. Це правда, саме більше отримував за день судійства 1400 гр + дорога. І зараз не гребує кинути місто, оформити відрядження і поїхати на халтуру. З відомих нам причин у правоохоронних органів діла до нього не має, але ми знаємо, що ст

Хотілось запитати у Гауляйтера Радомишля Соболевського, коли він почне надавати добавки до заробітної плати не собі, а дійсно працівникам, які вкладають свою працю у розбудову Радомишля. Наприклад, за значну витримку, коли працюють і в темінь і в негоду за копійки, або за експертизу доріг, з яких постійно крадуть гроші.

Останні сесії міської ради були насищені підкупом міського голови від криміналу за рахунок мешканців міста. Нещодавно була надана земля дружині начальника міліції, а жителі Радомишля, які подавали заяву на землю були поставлені тільки в чергу. Повернули землю прокурору Мякішеву, не особисто йому, а громаді, яка дуже віддячила йому за це. Але міський голова всеодно відноситься боязно до своїх кримінальних дій, тому і набирає юристів в міську раду, які будуть оберігати йому те місце яким сидять на унітазі. Нещодавно почув від жителів міста, що в Радомишлі керують тільки "менти" та їхні стукачі. Вам видніше, але і ще близько 500 тис. грн. розповзлись по кишеням.

Ми всі пам'ятаємо конфлікт між міським головою та його другим замом Іщенко І.В., який привів останню на лікарняне ліжко. Причина конфлікту полягала в тому, що пані Ірина відмовилась підписувати липові акти про виконання робіт, а також ділитись своєю не малою заробітньою платою радомишльського чиновника. Це один з прикладів, коли в стаді корупционерів з'явилась одна порядна людина. Після декількох місяців принижень та підстав Соболевський змусив її звільнитись. Після цього у міського голови стало все добре, щоб підписати липу стоять черги та і команда за гроші може підписати і за юриста і за самого Господа Бога.