А так хотілося б прийти... Та вибачай.
Пекельні дні у нашої розлуки.
Попий сьогодні ще без мене,люба,чай.
Я тут думками поцілую твої руки . . .
Між нами відстань у десятки днів,
Старі міста, перони і вокзали.
В безкрайнім небі тисячі вогнів,
І ті слова, котрі ще не сказали.
Прийду до тебе знову я у сні
І принесу білесеньку ромашку,
Мені чомусь в розлуці наші дні
Нагадують маленьку черепашку.
Вони з такою ж швидкістю повзуть,
Була весна, тепер між нами – літо.
Не зглянемося -й листя вниз впадуть,
Хоча вино на двох уже налито.
Вона самотньо дивиться у даль,
Мене до себе в гості виглядає.
Шкода, не прийду, знову той москаль
Своїми «Градами» безжалісно стріляє.
Ти потерпи, вже скоро рідний край
Захистимо! Закінчаться ці муки!
Попий сьогодні ще без мене,люба,чай.
Я тут думками поцілую твої руки . . .
22.06.2016р. Павло Мельник
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 1