Воскрешение и уход Иисуса (Радомира) — Вставай Радостный!.. — глубоким голосом произнёс пришедший. — Это уже не твой мир. Ты отжил свою жизнь в нём. Я покажу тебе твой новый путь. Вставай, Радомир!.. — Благодарю тебя, Отец... — тихо прошептала стоявшая рядом с ним Магдалина. — Благодарю, что услышал меня! Старец долго и внимательно всматривался в стоящую перед ним хрупкую женщину. Потом неожиданно светло улыбнулся и очень ласково произнёс: — Тяжко тебе, горестная!.. Боязно... Прости меня, доченька, заберу я твоего Радомира. Не судьба ему находиться здесь более. Его судьба другой будет теперь. Ты сама этого пожелала... Магдалина лишь кивнула ему, показывая, что понимает. Говорить она не
Ну що, ми в дупі. Кацапи перетворили Мар’їнку в руїни, а ми тепер вимушені вибудовувати першу лінію оборони десь у полях поблизу Курахово. Якщо наші командири не схаменуться, місто чекає доля чергової «фортеці».
Це просто срака якась! Командири кидають побратимів на м’ясо, без будь-якої важкої зброї. Просто відправляють всіх, хто залишився – зв’язківців, блашників, артилеристів без снарядів! Ще й накази віддають, щоб ми у кацапів відбивали наші позиції! Як ми це повинні робити – їм байдуже!