......зараз о 2 годині ночі зустрічаємо Колю- Ніка Своєрідного...не пожалкуйте цю
ніч віддати йому,прийти до Будинку Офіцерів,щоб зустріти його,побути з
ним,бо його життя і смерть були варті цього...така маленька жертва,яку
ми можемо віддати йому з любові....ще раз прошу - не
шкодуємо ночі для нашого Героя,бо був час,коли він дарував радість усім
нам такими ж ночами...
..За вікном дощ....о пів на дванадцяту...кожна крапля,що стукає у
вікно,стукає думкою у моє серце про Тебе, рідний Воїне...Ти не знаєш
мене, але я знаю Тебе, бо для душі немає нічого неможливого . Ти один
водночас є обличчям і відображенням усієї нашої армії, та навіть не
тільки армії, а й усієї України...Ти є думкою ввечері і думкою зранку,
бо Ти є моєю молитвою до Бога... Якби я зустріла Тебе, я б обійняла
Тебе, і уже знаючи Твоє обличчя подумки віддала би у Божі обійми,
щоб найсвятіші руки зберегли Тебе від куль, від ворогів видимих і
невидимих. Я не знаю імені Твого, але молюсь бо Бог знає Твоє імя, знає
де Ти і коли Тебе вберегти. Якби мій Ангел міг бути і Твоїм, я б
відпуст