Стояв і кликав всіх Іван
У берега ріки Йордан…
І плавали в ріці гріхи,
Болі,тривоги і страхи…
Святими грішні виходили,
І все питали: Ти та Сила
Що нас чистесенько омила?
-О,ні,і я і ріки – лиш вода,
За мною йде,що був ВІКА!
Прийшов Безгрішний…до Івана,-
Той не захтів хрестити Пана.
-Вчини обряд.
Й зайшов у води.
Здригнулося єство природи.
Поглинув Бого-Чоловік
Усі омиті бруди рік.
-То Моє люблене Дитя!...-
Так й ми дістали ЦЕ ІМ’Я