Нiчого не змiнилося, Кузьма.
Все та ж вiйна, так само гинуть люди,
Тi ж самi глитаi бiля керма.
Нема добра i певно, що й не буде.
Як i ранiш , звучать твоi пiснi.
Шкода лише, що нових не напишеш.
Навiдуй маму зрiдка, хоч у снi.
Ну, а до нас, хоча б отак, частiше.
Інвалід війни І групи - Дідик Іван Федорович. Йому байдуже чи 8, чи 9 травня святкувати День Перемоги. Душа болить: " на що дивилась влада, що змусила його цієї зими заплатити за газ 2000 грн." Тоді в 45, він мерз за перемогу! А тепер за що?...