Привіт, діду. Зі святом.
Воно твоє. Ми не святкуємо, пробач.
Ти вчив боронити своє,
Дивись на нас з неба і…плач.
Твій брат з-під Москви має внука -
Він снаряд кидає на твій город.
Діти звикли до тривожного звука,
Став ворогом нам «дружній» народ.
Бачиш, діду, твоя дочка вже бабуся,
Так любить про тебе говорити.
Каже: йду на могилу пройдуся,
Поруч стоять твоя і внука плити.
Ти там бережи малого, у вас багато спільних тем.
Різниця у віці?- та нічого, - однаково попалені вогнем.
Ви так чекали на цей день,
Ми теж чекаємо на свій.
Та поки ми для них мішень…
Шкода, що вбивця братик твій.