Штамп в паспорте...
Штамп в паспорте… Замужняя… Женатый…
Но с каждым годом всё важнее дата,
Что нас окольцевала и венчала…
Я столько раз молилась и прощала…
Мы ссорились и, до битья посуды,
Я голосила: «Жить с тобой не буду!»
Ты уходил… Спустившись три пролёта,
Летел назад быстрее самолёта…
И ссора заглушалась поцелуем…
Мы друг без друга просто существуем,
А вместе мы живём одной душою…
И сердце на двоих одно большое…
А после свадьбы днями и ночами
Всё наблюдали ангелы за нами.
Потом они с небес послали чудо…
И те слова: «Родной, я мамой буду…»
Штамп в паспорте… Он силы не имеет…
Но если человек родной болеет,
Ты можешь разогнать руками тучи,
Чтоб с неба для него пробился лучик…
Штамп в пас
Не старайся искать виноватых, не бывает виновных в судьбе... Просто что-то досталось кому-то, а вот это досталось тебе... На вопрос ПОЧЕМУ, нет ответа, только знай-что на то хватит сил... Крест всегда Бог даёт нам по силам, постарайся его донести.
Не плач, кохана, чуєш, я живий.
Не міг тобі раніше подзвонити.
То був страшний, запеклий, довгий бій,
Та ми не мали права відступити.
Скажи хоч слово, мила, не журись.
Утри сльозу й нарешті посміхнися,
А ще молись, за нас усіх молись.
І матері від мене поклонися.
Цілуй дітей і батькові привіт,
Скажи, його «Кобзар» тепер в нагоді:
Ми з хлопцями завчили «Заповіт»,
Під обстрілом читаємо відтоді.
Пробач, ріденька, знову мушу йти.
І не питай, куди тепер рушаю.
Мене чекають прокляті світи,
Коли вернусь я й сам уже не знаю.
Вона в сльозах стискає телефон,
Пусті гудки, в душі гроза лютує.
Та він живий, то був поганий сон,
Її любов його, таки, рятує!
А він десь там, де небо у вогні.
Боронить сво